Членство у яких об’єднаннях (організаціях) слід відображати в декларації?

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 46 Закону у декларації зазначається інформація про входження суб’єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів громадських об’єднань, благодійних організацій, саморегулівних чи самоврядних професійних об’єднань, членство в таких об’єднаннях (організаціях).

До об’єднань (організацій), членство у яких (членство в органах яких) слід відображати в декларації, належать:

1) об’єднання, на які поширюється дія Закону України «Про громадські об’єднання», а саме громадські організації та громадські спілки, які мають статус юридичної особи;

2) громадські організації роботодавців та їх об’єднання, на які поширюється дія Закону України «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності»;

3) благодійні організації, які утворюються та діють відповідно до Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації»;

4) саморегулівні об’єднання, а саме некомерційні об’єднання фізичних та юридичних осіб, які здійснюють професійну діяльність на певному ринку чи у певній сфері діяльності. Йдеться, зокрема, про саморегулівні об’єднання професійних учасників ринку цінних паперів та фондового ринку, адміністраторів недержавних пенсійних фондів, кредитних спілок, саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності, у сфері землеустрою, саморегулівну організацію учасників ринку електричної енергії України, саморегулівні організації оцінювачів, аудиторів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) тощо;

5) самоврядні професійні об’єднання, а саме об’єднання фізичних осіб, які здійснюють професійну діяльність, зокрема, самоврядні об’єднання адвокатів (Національна асоціація адвокатів України), нотаріусів (Нотаріальна палата України), лікарів.

У декларації не зазначається членство (членство в органах) у таких організаціях (об’єднаннях):

політичні партії;
релігійні організації;
професійні спілки;
об’єднання співвласників багатоквартирного будинку;
асоціації органів місцевого самоврядування та їх добровільні об’єднання;
об’єднання юридичних осіб приватного права, які не є громадськими об’єднаннями;
органи суддівського, прокурорського самоврядування.

Представники НАЗК роз’яснили проблемні питання декларування у разі придбання автомобіля за межами України

Вартість придбаного за межами України транспортного засобу, щодо набуття у власність якого суб’єкт декларування повинен подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, має зазначатися без врахування витрат зі справляння податків, зборів та інших обов’язкових платежів, пов’язаних із ввезенням такого транспортного засобу на митну територію України та його державною реєстрацією.

«Придбання суб’єктом декларування транспортного засобу за межами України, що підтверджується відповідними документами, без державної реєстрації такого транспортного засобу вважається «придбанням майна» в розумінні частини другої статті 52 Закону України «Про запобігання корупції», – повідомив керівник Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя НАЗК Ігор Степанов. – Суб’єкт декларування повинен подати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані у разі придбання ним транспортного засобу за межами України, вартість якого перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, протягом 10 днів з моменту набуття права власності за договором».

 Якщо при здійсненні суб’єктом декларування реєстрації транспортного засобу або його митному оформленні, зокрема сплаті ввізного мита, акцизного податку чи податку на додану вартість, суб’єкт декларування у звітному періоді здійснив видаток, що перевищує встановлений поріг декларування (50 прожиткових мінімумів), то такий видаток повинен бути відображений у розділі «Видатки та правочини» декларації. З 1 січня 2020 року в такому випадку необхідно буде подавати також повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.

Відповідальності за неподання або несвоєчасне подання декларації

     Статтею 3 цього Закону України „Про запобігання корупції” визначено перелік осіб, які подають декларації.

     Відповідно до статті 45 цього Закону особи, зазначені у пункті 1підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

     Особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

     Особи, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3, зобов’язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

    Упродовж семи днів після подання декларації суб’єкт декларування має право подати виправлену декларацію, але не більше трьох разів.

    Статтею 52 Закону передбачено, що у разі відкриття суб’єктом декларування або членом його сім’ї валютного рахунка в установі банку-нерезидента відповідний суб’єкт декларування зобов’язаний у десятиденний строк письмово повідомити про це Національне агентство у встановленому ним порядку, із зазначенням номера рахунка і місцезнаходження банку-нерезидента.

    У разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб 2 102 грн. х 50 = 105 100 грн.), зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов’язаний повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

    Положення частини другої цієї статті застосовуються до суб’єктів декларування, які є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 50 цього Закону.

    Статтею 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення за несвоєчасне подання декларації без поважних причин, передбачено адміністративну відповідальність.

    Відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

    Кримінальна відповідальність передбачена за подання завідомо недостовірні відомості у декларації у випадку якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб або умисне неподання декларації (стаття 366-1 Кримінального кодексу України).

   Одночасно звертаємо увагу, що відповідно до пункту 3 статті 84 Закону України „Про державну службу” однією з підстав для припинення державної служби є набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за пов’язане з корупцією правопорушення, яким на особу накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.

Увага!

      Національне агентство з питань запобігання корупції рекомендує суб’єктам декларування при заповненні декларації звіряти інформацію з даними державних реєстрів. Вхід до реєстрів здійснюється за допомогою кваліфікованого електронного підпису.

      Дані, які необхідно зазначити у розділах 3 «Об’єкти нерухомості» та 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» декларації, можна перевірити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

      Інформацію до розділів 8 «Корпоративні права» та 9 «Юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї» декларації можна звірити з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

     Онлайн-сервіс Електронний кабінет водія надасть всю інформацію про транспортні засоби, які перебувають в особи на праві власності. Отримана інформація знадобиться при заповненні розділу 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби».

    Портал електронних послуг Пенсійного фонду України допоможе знайти інформацію про отримані протягом року доходи. Крім того, відомості про доходи можна отримати, сформувавши запит в електронному кабінеті на сайті Державної податкової служби України за посиланням. Інформацію про доходи за попередній рік можна отримати після 10 лютого.

    Власникам повітряних суден радимо перевірити інформацію у Реєстрі цивільних повітряних суден України.

    Власники морського та річкового транспорту можуть отримати інформацію в Судновій книзі України та Державному судновому реєстрі.

     Інформацію щодо зареєстрованих патентів на винаходи, корисні моделі, промислові знаки та іншу, що необхідна для заповнення розділу 6 «Нематеріальні активи», можна знайти за посиланням.

    З правилами користування зазначеними реєстрами можна ознайомитись на сайтах відповідних органів державної влади.

     Важливо: інформація, яка міститься у реєстрах, може бути неповною та періодично оновлюватися.


Львівська ОДА інформує про актуальні конкурси та навчання для громадянського суспільства, молоді та ЗМІ

  Департамент внутрішньої та інформаційної політики Львівської ОДА інформує про актуальні конкурси для громадянського суспільства, молоді та ЗМІ на липень 2020 року від громадської організації «Інформаційно-аналітичний центр «Громадський Простір».

Інформаційно-аналітичний центр «Громадський Простір» висвітлює актуальну інформацію про розвиток громадянського суспільства в Україні, можливості програм розвитку, грантів, стипендій, вакансій і стажувань.

Конкурси на липень:

- Набір на програму «Креативна молодь змінить Україну»

Упродовж 8 тижнів відібрані до участі на конкурсних засадах молоді люди пройдуть інтенсивне онлайн-навчання за спеціально розробленою програмою, яка базується на міжнародних стандартах проєктного менеджменту, методах дизайн-мислення та психологічних теоріях, що в комплексі дозволить їм створювати ціннісно-орієнтовані проекти, бути більш ефективними при реалізації своїх креативних ідей, знаходити партнерів та залучати фінанси, зробити свої проекти більш медійними та популярними.

Дедлайн: 6 липня 2020 року.

Детальніше тут.

03.07.2020, 16:19

детально »


Понад 3 мільярди гривень з державного бюджету – для виплати соціальних допомог мешканцям Львівщини

  Впродовж першого півріччя поточного року через департамент соціального захисту населення ОДА і структурні підрозділи з питань соціального захисту районних державних адміністрацій та міст обласного значення для мешканців області поступило понад 3 мільярди гривень як різні види державних допомог, основними з яких є:

Державних соціальних допомог (20 видів, найчисельніші з яких – допомога при народженні дитини; допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю; допомога малозабезпеченим сім'ям; допомога на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях; допомога непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю I групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку) – 1963,5 млн.грн. Щомісячно державні допомоги отримують близько 330 тисяч мешканців Львівщини.

Виплат субсидій і пільг на ЖКП в готівковій формі – 847,1 млн.грн. На кінець опалювального періоду 2019/2020 в області налічувалося (сумарно готівкових і безготівкових одержувачів) майже 155 тисяч домогосподарств, які отримували субсидії та близько 115 тисяч осіб, що користувалися пільгою на ЖКП.

Одноразової допомоги деяким категоріям населення внаслідок поширення кононавірусу – 37,5 млн.грн. 37,5 тисяч осіб, які є особами з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю; особами, які не мають права на пенсію, та особами з інвалідністю; одержувачами тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючими особами, які досягли загального пенсійного віку, але не набули права на пенсійну виплату отримали по 1 тисячі гривень.

03.07.2020, 16:18

детально »