Історична довідка про м. Жидачів та Жидачівський район 

     gerb  Кожне місто чи село має своє минуле, свою історію, що передається з покоління в покоління. Збереглась так й історія нашого міста Жидачева. Стільки століть пережило воно, змінило свій вигляд, структуру забудови, мінялася і назва міста.

     Вперше наше місто згадується 1164 року в Іпатіївському літописі “Повість минулих літ”: “Була велика повінь, ріки вийшли з берегів, розлився Дністер і затопило навколишні села, загинуло понад 300 людей, у тому й купці, що їхали з Удеча з сіллю. У Воскресенському літописі цього ж року місто згадується як Удечів. Є й інші версії щодо назви міста. Кажуть, що заснував його половецький воїн – перебіжник Зудич, який помер тут, а місто назвали Зудичів, звідкіль і сучасна назва – Жидачів. А Петрушевич ще наприкінці 19 ст. говорив про походження назви Жидачева від румунського слова Жудечу, тобто суддя. У документах 14-17 ст., написаних латинською та польською мовами, назва міста звучить по-різному: Зудачів, Судачів, Жидачів, Сідачів та ін. В українському звучанні назва міста була Зудечів. Це підтверджується і грамотою 1424 року, писаною староукраїнською мовою, де згадується Зудечівський староста. Загалом маємо близько 25 назв.

    У дослідженнях відомих істориків Крип'якевича, Корчинського вживається варіант назви Зудеч. Не менш цікавим та достатньо дискусійним питанням є спроба встановлення первісної назви міста. У своїй праці “Українські карпатські і прикарпатські назви населених пунктів” М. Худаш зазначає, що спроби деяких дослідників пов’язати першу літописну згадку про Зудеч, як про Удеч є безпідставною, оскільки у карпатському регіоні гідронімів з основою Уд- немає і, мабуть, не було. Тому на його думку твердження І. Крип’якевича є абсолютно виправданим про те, що зворот у літописі “…из Удеча…” треба читати як “…из Зудеча…”. Далі М. Худаш зазначає, що факт передачі на письмі однією літерою збігу кінцевого приголосного звука попереднього слова з початковим приголосним наступного у суцільнорядковому, нерозчленованому написанні тексту в давній східнослов’янській писемності відомий, а Іпатіївський список літопису був без сумніву переписаний з такого оригіналу з суцільнорядковим нерозчленованим написанням, яке копіїст цього літопису відчитав як “…солью из Удеча…” замість “…солью из Зудеча…” [Худаш, 1995, с. 104].

    Постановою Кабінету Міністрів від 3 вересня 2009 року №928 “Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України” було затверджено перелік вище згаданих пам'яток, серед яких маємо і Жидачів, а саме: “Городище літописного міста Зудичева, м. Жидачів, 9-13 ст”. Тому сьогодні доцільно говорити про древніій Жидачів, вживаючи саме назву Зудичев.

     Згадане городище дійсно має велику історичну цінність, у перспективі проведення його археологічних досліджень. У цей час місто було центром волості й осідком князівської влади в регіоні. У цей час місто сформувалося як потужний торгівельний центр і відіграло значну роль в економічних зв'язках Галицько-Волинської Руси з Київською Руссю та західними і причорноморськими країнами. Через Жидачів проходив важливий шлях із Сходу на Захід. Крім того, завдяки судноплавним в той час Дністру та Стрию, Жидачів був зв'язаний з столицею Галицько-Волинської Руси – м. Галич, з придунайськими містами та морським портом Київської Руси – Олешшям. Жидачівські купці вели жваву торгівлю також з містами Польщі, Німеччини, Угорщини та інших країн.

      Місто мало й певне оборонне значення, не раз було свідком міжусобних війн удільних князів, а також боротьби із завойовниками. У 1241 році татаро-монгольські орди підійшли до міста. Жидачівчани разом із жителями навколишніх сіл довго чинили опір, проте вороги вдерлися до міста, пограбували його і спалили. Вдруге Жидачів був зруйнований в 1251 році, коли Данило Галицький вдарив по татарах і зрадниках-боярах, які засіли за міськими валамzerkvaи.

     Сьогодні у місті понад 30 пам'яток історії та культури (крім згаданого городища), зокрема: Жидачівська чудотворна ікона “Воплочення” Богородиці – Жидачівська Оранта 1406р., костел Успіння Діви Марії 1577р., каплиця на мощах святих праведників рабина Цві та Айзека Айхенштайнів, комплекс старого міського кладовища та ін. 

      Наше завдання зберегти історичну спадщину, донести і передати її прийдешнім поколінням, показати, що ми нація достойна зватися нащадками славних князів та гетьманів, нація, що знає та шанує своїх героїв, нація, яка береже свою історію і з вірою крокує у майбутнє.

                                                                                               

       Жидачівський район розташований у південно – східній частині Львівської області, в лісо-степовій зоні в басейні річки Дністер, яка поділяє його на дві частини: північну – лівобережнуshevchenko, південну –правобережну. На території сучасного району знаходиться 118 населених пунктів, з них: 2 міста - Жидачів і Ходорів, 3 селища – Гніздичів, Журавно, Нові Стрілища, 113 сіл. Територією району протікають 3 великі річки: Дністер, Стрий, Свіча.

    У 1948 році в Жидачеві організовано колгосп "Нове життя", в склад якого увійшли 900 господарств. У 1951 р. введено в дію картонно-паперовий комбінат. В 1947 році відкрито семирічну школу для робітничої молоді, яка через 3 роки стала середньою. В 1952 року почали будувати лікарню, у 1955 році побудували головний корпус лікарні і допоміжні приміщення.

   Жидачівський район створений Указом Президії Верховної Ради УРСР 30 грудня 1962 р. в сучасних межах, внаслідок об'єднання Жидачівського, Журавнівського, Ходорівського і Новострілищанського районів.

   Минувшина Жидачівського району тісно пов'язана з долею таких відомих особистостей:

  • Іван Виговський – гетьман України, мав маєтності в селі Руда, деякий час проживав там після 1660 року. За однією з версій він там похований.
  • Омелян Партицький – поет, літературознавець, етнограф, історик, громадсько-політичний діяч, один із засновників товариства «Просвіта» у Львові. У рідному селі Тейсарові йому встановлено пам'ятник.
  • Миколай Рей – поет, прозаїк, сатирик, філософ, політик, діяч східноєвропейської формації, один з творців польської літературної мови. Народився в селищі Журавно, де йому встановлено меморіальну таблицю.
  • Артур Гродгер – визначний польський художник середини 19 ст. Народився в с.Отиневичі, навчався в Кракові, Відні.
  • Сильвестр Калинець – поет, прозаїк, драматург, відомий громадський діяч української діаспори Бразилії. Перший перекладач Шевченкового «Заповіту» на португальську мову. Народився у місті Ходорів.

     31 березня 1990 року відбулася І сесія Жидачівської районної Ради народних депутатів двадцять першого скликання. Вперше над адмінбудинком піднято національний прапор та внесено національний прапор в зал засідань.

    Головою районної Ради був обраний Михайлюк Богдан Васильович, головою райвиконкому – Ревуцький Степан Іванович.

    Указом Президента України від 9 квітня 1992 року Михайлюка Б.В. призначено Представником Президента України у Жидачівському районі. Головою районної ради народних депутатів обрано Ревуцького С.І.

    15 липня 1994 року відбулася І сесія ІІ демократичного скликання Жидачівської районної ради народних депутатів, де голова районної ради Ревуцький С.І. прийняв присягу голови.

    З квітня 1992 року до 12 грудня 1994 року Жидачівську райдержадміністрацію очолював Михайлюк Богдан Васильович.

    З 31 липня 1995 р. до 23 липня 2997 р. – Ревуцький Степан Іванович.

   З 11 серпня 1997 р. до 6 жовтня 1999 р. – Стубінський Георгій Іванович.

   З 6 жовтня 1999 р. до 5 серпня 2002 р. – Дмитрук Михайло Юрійович.

   З 5 серпня 2002р. до 11 лютого 2005 р. – Костирко Ігор Григорович.

   З 11 березня 2005 р. до 15 червня 2010 р. -  Кос Ігор Степанович.

   З 16 червня 2010 р. до 18 березня 2014 р. - Коваль Сергій Федорович

   З 24 травня 2014 р. до 5 січня 2015 р. - Кузишин Мирон Іванович

    З 12 лютого 2015 р. до 29 липня 2016 р. - Пітула Олександр Володимирович

    З 12 січня 2018 р   до 15 серпня 2019 р. - Татарин Василь Євгенович

    З 16 серпня 2019 року до 17 грудня 2019 року обов'язки голови райдержадміністрації виконув керівник апарату РДА Самсонова Світлана Омелянівна

    З 17 грудня 2019 року до цього часуі - Гучко Марія Михайлівна


Львівська ОДА інформує про актуальні конкурси та навчання для громадянського суспільства, молоді та ЗМІ

  Департамент внутрішньої та інформаційної політики Львівської ОДА інформує про актуальні конкурси для громадянського суспільства, молоді та ЗМІ на липень 2020 року від громадської організації «Інформаційно-аналітичний центр «Громадський Простір».

Інформаційно-аналітичний центр «Громадський Простір» висвітлює актуальну інформацію про розвиток громадянського суспільства в Україні, можливості програм розвитку, грантів, стипендій, вакансій і стажувань.

Конкурси на липень:

- Набір на програму «Креативна молодь змінить Україну»

Упродовж 8 тижнів відібрані до участі на конкурсних засадах молоді люди пройдуть інтенсивне онлайн-навчання за спеціально розробленою програмою, яка базується на міжнародних стандартах проєктного менеджменту, методах дизайн-мислення та психологічних теоріях, що в комплексі дозволить їм створювати ціннісно-орієнтовані проекти, бути більш ефективними при реалізації своїх креативних ідей, знаходити партнерів та залучати фінанси, зробити свої проекти більш медійними та популярними.

Дедлайн: 6 липня 2020 року.

Детальніше тут.

03.07.2020, 16:19

детально »


Понад 3 мільярди гривень з державного бюджету – для виплати соціальних допомог мешканцям Львівщини

  Впродовж першого півріччя поточного року через департамент соціального захисту населення ОДА і структурні підрозділи з питань соціального захисту районних державних адміністрацій та міст обласного значення для мешканців області поступило понад 3 мільярди гривень як різні види державних допомог, основними з яких є:

Державних соціальних допомог (20 видів, найчисельніші з яких – допомога при народженні дитини; допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю; допомога малозабезпеченим сім'ям; допомога на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях; допомога непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю I групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку) – 1963,5 млн.грн. Щомісячно державні допомоги отримують близько 330 тисяч мешканців Львівщини.

Виплат субсидій і пільг на ЖКП в готівковій формі – 847,1 млн.грн. На кінець опалювального періоду 2019/2020 в області налічувалося (сумарно готівкових і безготівкових одержувачів) майже 155 тисяч домогосподарств, які отримували субсидії та близько 115 тисяч осіб, що користувалися пільгою на ЖКП.

Одноразової допомоги деяким категоріям населення внаслідок поширення кононавірусу – 37,5 млн.грн. 37,5 тисяч осіб, які є особами з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю; особами, які не мають права на пенсію, та особами з інвалідністю; одержувачами тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючими особами, які досягли загального пенсійного віку, але не набули права на пенсійну виплату отримали по 1 тисячі гривень.

03.07.2020, 16:18

детально »