Жидачівська державна податкова інспекція  Головного управління ДПС у Львівській області інформує

Підсумки кампанії декларування доходів фізичних осіб у 2020 році

    Як повідомили в Головному управлінні ДПС у Львівській області, протягом 2020 року до податкових органів області подано понад 20 тис декларацій за 2019 рік  та задекларовано понад 4 386 млн гривень.

    За результатами проведених перерахунків 5 175 громадянами сплачено до бюджету понад 126 млн грн податку на доходи фізичних осіб та майже 19 млн грн військового збору. В порівнянні з 2019 роком сума податку на доходи фізичних осіб збільшилась на 25,0 млн грн та сума військового збору на 3,2 млн грн (у 2019 році  ПДФО становив 101,4 млн грн та військовий збір – 15,7  млн гривень).

Детальніше за посиланням: https://lv.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/451198.html

Відстрочення податкового боргу

Головне управління ДПС у Львівській області нагадує, що податковий борг платників податків – фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, може бути відстрочений до 29 грудня 2021 року.

Відстрочення здійснюється податковим органом за місцем обліку платника податків – фізичної особи за його заявою. Відстрочення надається без нарахування процентів за користування таким відстроченням.

У разі погашення повної суми відстроченого податкового боргу не пізніше 29.12.2021, штрафні санкції і пеня на такі сплачені відстрочені суми не застосовуються та не нараховуються, а застосовані (нараховані) – коригуються до нульових показників.

У разі непогашення повної суми відстроченого податкового боргу до 29.12.2021 р., а також у разі її погашення після 29.12.2021, штрафні санкції і пеня на відстрочені суми, що залишаться непогашеними, нараховуються у загальному порядку згідно з вимогами ПКУ.

Майже 28 мільйонів гривень застосовано штрафних санкцій до суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність з підакцизною продукцією

    За результатами проведених перевірок податковими органами Львівщини діяльності суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність з підакцизною продукцією, застосовано штрафних (фінансових) санкцій на майже 28 млн гривень протягом  січня-грудня 2020 року. Про це повідомили в Головному управлінні ДПС у Львівській області.

Дивитись за посиланням: https://lv.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/449630.html

Спілкуємося в режимі онлайн

 Головне управління ДПС у Львівській області повідомляє, що ДПС України запроваджено електронний сервіс «InfoTAX».

Через месенджери Telegram-канал та Viber платники податків мають можливість отримувати інформацію про стан розрахунків з бюджетом, реєстраційні та облікові дані, про результати обробки документів, про строки подання звітності та сплати податків. Таке підключення можна здійснити скориставшись електронним цифровим підписом, або за допомогою послуги ID-банкінгу, який є найпростішим способом  підключення для громадян та фізичних осіб-підприємців, тощо.

Інструкцію щодо підключення до сервісу «InfoTAX» розміщено за посиланням: https://bit.ly/2VxyEoe

 Детальніше за посиланням: https://lv.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/448483.html 

 

Зміни щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців.

     Стрийська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області повідомляє, що Законом України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців» (далі – Закон № 786) п. 296.1 ст. 296 Кодексу викладено у новій редакції та зазначено, що

з 01.01.2021 для фізичних осіб-підприємців платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведення обліку у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів, а для фізичних осіб-підприємців платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведення обліку у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів та витрат.

     При цьому визначено, що облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді.

     На підставі вимог Закону № 786 Міністерство фінансів України затверджено наказ від 26 листопада 2020 року № 728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579».

     Також звертаємо увагу, що Законом України від 01.12.2020 № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» ( далі – Закон № 1017) внесені зміни до п. 291.4 ст. 291 Кодексу, відповідно до яких суб’єкти господарювання, які застосовуються спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, зокрема фізичні особи-підприємці поділяються на такі групи платників єдиного податку:

- перша група фізичні особи-підприємці, обсяг доходу протягом календарного року не повинен перевищувати 167 розмірів мінімальної заробітної плати,  встановленої  законом  на  1 січня податкового (звітного) року;

- друга група фізичні особи-підприємці, обсяг доходу протягом календарного року не повинен перевищувати 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

- третя група фізичні особи-підприємці, обсяг доходу протягом календарного року не повинен перевищувати 1167 розмірів мінімальної заробітної  плати,  встановленої  законом    на  1 січня податкового (звітного) року.

     Крім  того, Законом № 1017  внесені  зміни  до  п. 61 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

     Відповідно до внесених змін з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами-підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Заповнення звітності з єдиного внеску за період карантину.

        Стрийська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області нагадує платникам, що  адміністрування єдиного внеску регулюється Законом України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

     В Законі прописано, що у випадку, коли платник єдиного внеску не отримав дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, він зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Разом з тим, тимчасово звільнялися  від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску фізичні особи - підприємці, в частині сум, що підлягали  нарахуванню, обчисленню та сплаті за періоди з 01 березня по 31 березня, з 01 квітня по 30 квітня 2020 року та з 01 травня по 31 травня 2020 року за себе. В такому випадку інформація про сплачені суми не зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску. Для цього у графі 3 таблиці 1 Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного (далі - Звіт) зазначається середньомісячний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом ділення річного чистого доходу (прибутку), задекларованого у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску. У графах 4 і 6 таблиці 1 Звіту в місяцях звільнення від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску (березень, квітень, травень) проставляються прочерки, а показники інших календарних місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску, заповнюються на загальних підставах.

     Проте платник мав право прийняти рішення про добровільну  сплату єдиного внеску за вказані періоди у розмірах та порядку, визначених Законом N 2464. У такому випадку, інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Змінилася процедура списання сум недоїмки з ЄСВ для "сплячих" ФОПів

Стрийська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області інформує, як змінився порядок списання сум недоїмки з єдиного внеску для самозайнятих фізичних осіб, які фактично не здійснювали діяльність з 1 січня 2017 року.

Закон № 1072 вносить зміни до пункту 9 (прим. 15) розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ. Цими змінами фактично продовжуються процедури, передбачені при списанні сум недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів і пені на виконання вимог Закону від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» зі змінами, внесеними Законом від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців».

Коло суб'єктів, які мають право на таке списання, не змінюється: це фізичні особи - підприємці (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність. Однак встановлюється новий період, протягом якого такі платники можуть звернутися за списанням - це можна зробити до 1 березня 2021 року. Таким чином, всі хто з будь-яких причин не зміг звернутися до контролюючих органів за списанням або виконати необхідні для цього умови у термін, попередньо визначений Законом № 786 (який сплив 31 серпня 2020 року), зможуть це зробити.

Більше того, Закон № 1072 врегулював питання списання недоїмки з єдиного внеску тих платників, які звернулися із заявами про списання на підставі Законів № 592 та № 786 у строк до 31 серпня 2020 року, але їх діяльність як суб'єктів підприємницької діяльності на момент звернення вже була припинена в періоді з 1 січня 2017 року до 3 червня 2020 року. Таким платникам не потрібно звертатися із заявою повторно, контролюючі органи здійснять списання на підставі документів, які були подані раніше, на підставі Законів № 592 та № 786.

Всі інші суб'єкти (які не зверталися раніше, або яким було відмовлено у списанні через недотримання вимог до обов'язкових документів, необхідних для списання відповідно до Закону) можуть звернутися до контролюючих органів у порядку, описаному нижче.

Підлягають списанню у порядку, визначеному Законом про ЄСВ, несплачені станом на 1 грудня 2020 року суми недоїмки, нараховані фізичним особам - підприємцям (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особам, які провадять незалежну професійну діяльність, за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо дотримано такі умови:

- такими платниками у відповідних місяцях періоду з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб,

- якщо до 1 березня 2020 року подано необхідні документи, а саме:

а) для фізичних осіб - підприємців (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування):

- заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, яка подається державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця (якщо така заява не подавалася раніше);

- заяву про списання заборгованості та

- звітність відповідно до вимог частини другої статті 6 Закону про ЄСВ за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, які подаються до податкового органу за основним місцем обліку (якщо така звітність не подавалася раніше або була подана з помилками). Цю норму слід розуміти таким чином, що подана фізичною особою звітність має обов'язково відображати дані за період з 1 січня 2017 року до дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності включно у зазначеному періоді, який закінчується 1 грудня 2020 року. Фізичній особі не потрібно звітувати за період після дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, оскільки в такому проміжку часу вона вже не вважається платником єдиного внеску відповідно до Закону про ЄСВ на підставі даних, одержаних контролюючим органом від Державного реєстратора.

б) для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності):

- заяву про списання заборгованості;

- заяву про зняття з обліку як платника єдиного внеску (якщо така заява не подавалася раніше) та

- звітність відповідно до вимог частини другої статті 6 Закону про ЄСВ за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, які подаються до податкового органу за основним місцем обліку (якщо така звітність не подавалася раніше, або була подана з помилками). Якщо зазначені особи вже зверталися до контролюючих органів із заявою про зняття з обліку раніше, то звітність має охоплювати період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску. Якщо ж така заява подається вперше після 30 листопада 2020 року, то звітність подається за період до 1 грудня 2020 року.

Зазначена письмова заява про списання заборгованості подається на ім'я начальника відповідного територіального управління ДПС у довільній формі і може мати наступний зміст:

«Керуючись змінами, внесеними Законом від 4 грудня 2020 року № 1072 до пункту 9 (прим. 15) розділу VIII Закону від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», прошу списати мені несплачені станом на 1 грудня 2020 року суми недоїмки, а також штрафні санкції та пені, нараховані на ці суми недоїмки за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року.

Повідомляю, що за вказаний період мною не отримано дохід (прибуток) від діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб та відповідно до вимог частини другої статті 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за період з 1 січня 2017 року подано звітність з ЄСВ за відповідні періоди 2017 - 2020 років».

Інформація про списані суми передається до органів Державної виконавчої служби для закриття виконавчих проваджень.

Кому відповідно до Закону №466 переглянуть розмір штрафних санкцій

     Стрийська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області нагадує, що Законом № 466 штрафні санкції, неузгоджені та несплачені станом на 23 травня, нараховані з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року, за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації ПН та/або РК до таких ПН в ЄРПН, складених за певними операціями підлягають перегляду. (Підрозділ 2 розділу ХХ Податкового Кодексу доповнено новим пунктом 73, який набрав чинності з 23 травня 2020 року).

До цих операцій належать:

 - операції, які звільняються від оподаткування ПДВ;
 - операції, які оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою;
 - операції, які не передбачають надання ПН отримувачу (покупцю), а також ПН, складеної:
- відповідно до п. 198.5 Кодексу у разі здійснення операцій, визначених пп. "а" - "г" п. 198.5 Кодексу;
- відповідно до ст. 199 Кодексу;
- відповідно до абзацу 11 п. 201.4 Кодексу.

      В свою чергу, з 08 серпня 2020 року Законом № 786-IX внесено суттєві зміни у цю процедуру. Встановлено, що період, за який у платника є право на перегляд, розпочинається з 1 січня 2017 року і закінчується 23 травня 2020 року (датою набрання чинності Законом №466).

       Отож, зменшено вдвічі розмір нарахованих і неузгоджених штрафів, які є предметом перегляду, а саме:

-  у разі відсутності реєстрації – 2,5 відсотки (було 5 відсотків) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 1700 гривень (було 3 400 гривень);

-  у разі несвоєчасної реєстрації – 1 відсоток (було 2 відсотки) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше  510 гривень (було 1 020 гривень).

     Ця норма поширюється на випадки, коли грошові зобов'язання неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження).

      За результатами виконання вимог Кодексу, податкові органи серед податкових повідомлень-рішень, які знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження, виявляють відповідні податкові повідомлення-рішення, штрафні санкції, яких є предметом перегляду відповідно до вимог пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Кодексу.

     Такі податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню в Порядку № 1204, шляхом винесення нового податкового повідомлення-рішення із зазначенням нової суми штрафів, з урахуванням зменшення штрафів відповідно до пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Кодексу за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації відповідних ПН та/або РК до таких ПН в ЄРПН.

Податкова інформує: нові граничні обсяги доходів для платників єдиного податку І – ІІІ груп

     Стрийська ДПІ ГУ  ДПС у Львівській області повідомляє,  що з  02.04.2020, з набранням чинності Законом України від 30.03.2020  №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» який вніс зміни до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України  (далі – ПКУ), збільшено граничні обсяги доходу, які надають право СГ застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. 

З урахуванням внесених змін, до платників єдиного податку належать:

     Перша група - ФОП, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1,0 млн.грн.

     Друга група - ФОП, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 5,0 млн.грн.

Виключення складають ФОП, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння  - вони належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, за умови, що відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

     Третя група – ФОП, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 7,0 млн.грн.

У разі перевищення платником єдиного податку протягом календарного року граничних обсягів доходу, встановленого для відповідної групи, такий платник зобов’язаний до суми перевищення застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 % та перейти на сплату інших податків або обрати іншу групу платника єдиного податку (293.8 ст. 293 ПКУ

    За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, він може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, подавши до контролюючого органу заяву не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. У такому разі у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника ПДВ  у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає ПДВ до складу єдиного податку (п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

     Отже, у разі якщо ФОП - платники єдиного податку першої-третьої груп в І кварталі 2020 року перевищили граничні обсяги доходу, що надавали їм право перебувати у відповідних групах (300 тис. грн. – перша група, 1,5 млн. грн. – друга група, 5 млн. грн. – третя група), вони повинні до суми перевищення застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 % та перейти на сплату інших податків або обрати іншу групу платника єдиного податку за умови дотримання інших вимог, встановлених ПКУ для платників єдиного податку;

     У разі якщо в І кварталі 2020 року ФОП - платники єдиного податку першої-третьої груп не перевищили граничні обсяги доходу, що надавали їм право перебувати у відповідних групах (300 тис. грн. – перша група, 1,5 млн. грн. – друга група, 5 млн. грн. – третя група), вони мають право перебувати в обраних групах платника єдиного податку, або відповідно до п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ за власним бажанням змінити групу платника єдиного податку. При цьому такі платники єдиного податку з 02.04.2020 дотримуються нових річних граничних обсягів доходів (1 млн. грн. – перша група, 5 млн. грн. – друга група, 7 млн. грн. – третя група), які визначаються за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (включно).

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» 
https://t.me/infoTAXbot

Підписатись на телеграм-канал ДПС  https://t.me/tax_gov_ua

За січень-листопад 2020 року до бюджетів всіх рівнів платниками  податків  Стрийщини  сплачено 1 408 357,7 тис. гривень податків 

      З них до Державного бюджету надійшло 702 102,0 тис грн, до місцевих бюджетів – 706 256,0 тис гривень.  Про це повідомив начальник Стрийської державної податкової інспекції ГУ ДПС у Львівській області  Тарас Левицький.

    За словами  керівника податкової служби Стрийщини, основними платежами, які забезпечили надходження до державної скарбниці є: податок на додану вартість, якого сплачено 209 784,0 тис грн, що на 15 539,1 тис грн перевищує надходження січня-листопада 2019 року, податок на доходи фізичних осіб – надійшло 191289,4 тис грн, та податок на прибуток підприємств – 39 194,4  тис грн,.

Також за 11 місяців 2020 року суб’єкти господарювання сплатили 254 023,4 тис грн рентної плати за користування надрами, 3 222,5 тис. грн. грн екологічного податку та 29 844,7 тис грн.. військового збору.

До місцевих бюджетів за вказаний період надійшло 706 256,0  тис грн. З них :   478 786,0 тис. грн.  податок з доходу фізичних осіб,  5 402,5 тис. грн. податку на прибуток, 17 083,0 тис. грн. акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів,  72 473,0 тис. грн надходження єдиного податку та  22 575,0 тис. грн – надходження податку на нерухоме майно

До Пенсійного фонду платники податків Стрийщини сплатили 422 914,2 тис.  грн,  що на 9 986,0 тис.  грн більше ніж за січень-листопад 2019 року.

Про порядок обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у разі отримання об’єкта житлової нерухомості у спадщину

     Стрийська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області звертає увагу, що відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року   № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) спадкування – перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

     Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна (п. 1 ст. 182 ЦКУ).

     Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов’язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах – до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (ст. 1297 ЦКУ).

     Підпунктом 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

     Згідно з п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

     У разі подання платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

     У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності   (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

     Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

     Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку (п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

     Тобто для фізичної особи, яка отримала об’єкт житлової нерухомості у спадщину після смерті його власника, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчислюється контролюючим органом за місцем її податкової адреси (місцем реєстрації) починаючи з місяця, в якому вона набула право власності.

Для бізнесу відтермінована фіскалізація, тобто застосування РРО

     1 грудня 2020 року Верховна Рада ухвалила закон №4439-д, яким відтермінувала на рік обов’язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій для деяких ФОПів.

Закон передбачає відтермінування до 1 січня 2022 року обов’язкового застосування реєстраторів розрахункових операцій та ПРРО для фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку ІІ – IV груп та обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує граничного обсягу доходу та обсяг доходу яких протягом року не перевищує 220 МЗП (з 2021 року – 1320 000 грн), крім тих, які провадять діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування (складної побутової техніки, реалізації медичних препаратів і медичних виробів, а також ювелірних виробів).

     Закон також скасовує штрафні санкції за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, та за відсутність попереднього програмування товарів в РРО (ПРРО).

    Ухвалений документ виключає норми щодо застосування механізму компенсації (кешбек) покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих до суб’єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій.

     Законом визначаються граничні обсяги доходів, неперевищення яких є однією з умов застосування суб’єктами спрощеної системи оподаткування, виходячи зі встановлених законом розмірів мінімальної заробітної плати, що дасть змогу враховувати під час реалізації відповідних норм зміни в економічній ситуації. Так, для І групи обсяг доходу не повинен перевищувати 167 розмірів мінімальної заробітної плати (з 2021 року – 1 002 000 грн),  ІІ групи – 834 розмірів МЗП (з 2021 року – 5 004 000 грн) та для ІІІ групи - 1167 розмірів МЗП (з 2021 року – 7 002 000 грн).

Розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті єдиного внеску законодавством не передбачено

     Стрийська ДПІ ГУ  ДПС у Львівській області інформує, що відповідно до частини 12 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).

     Чинним законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті єдиного внеску.

     У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464).                       

Новації Закону 466: щодо оподаткування доходів від продажу або обміну транспортних засобів

     Стрийська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області повідомляє, що  Законом України від 16.01.2020 №466-ІХ внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - ПКУ), зокрема, щодо оподаткування  доходу,  отриманого від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда.

     Так, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

     Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об'єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.

     Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18%.

     Відповідні зміни до п.173.2 ст.173 ПКУ набрали чинності з 23 травня 2020 року.


Депутати затвердили програму розвитку містобудівного кадастру та просторового планування

   Депутати затвердили програму  розвитку містобудівного кадастру та просторового планування, яку розробила Львівська ОДА для області на наступні 5 років.

Загальну суму 11 мільйонів 700 тисяч гривень у 2021-у планують скерувати на такі напрями: розвиток і впровадження регіональної Геоінформаційної системи містобудівного кадастру, розвиток земельних відносин та виготовлення містобудівної і землевпорядної документації. 

Як підкреслила керівник департаменту архітектури та розвитку містобудування Олена Василько,  щодо кадастру, важливо оновити наш геоінформаційний портал, ліцензійне програмне забезпечення, антивірусні програми, закупити техніку для проведення навчань і семінарів у громадах. Близько ста тисяч гривень коштуватиме програмний продукт, який дозволить створити офіційний відкритий реєстр об’єктів культурної спадщини, разом з охоронними зонами та зонами регулювання забудови. На це є запит від управління охорони об’єктів культурної спадщини.

У  межах заходів програми на 2021 рік планується оновлення схеми планування територій області, адже попередньо така схема створена 2009 року. А оскільки 2011-го змінилося законодавство і в країні завершується децентралізація, нагально потрібно оновлювати ці дані. 

19.02.2021, 15:23

детально »


17 мільйонів гривень – на реалізацію Комплексної програми підтримки та розвитку сільського господарства

   Львівська обласна рада затвердила фінансовий ресурс у розмірі 17 млн грн на реалізацію Комплексної програми підтримки та розвитку сільського господарства  у Львівській області. Відповідне рішення ухвалили депутати під час сесії сьогодні, 18 лютого.

Як зазначила керівник департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА Людмила Гончаренко, велика частина нової програми на 2021-2025 роки присвячена забезпеченню споживчої потреби населення та розвитку підприємництва на селі, а також органічного виробництва. Згідно з програмою - передбачена фінансова підтримка аграріїв у вигляді часткового відшкодування витрат за придбання та використання біологічних засобів захисту рослин, відшкодування вартості сертифікації органічного виробництва.

На напрямок відшкодування відсотків за кредитами планують скерувати майже 3 мільйони гривень. Для надання пільгових кредитів – 9 мільйонів гривень.

19.02.2021, 15:21

детально »