Інспекція з питань захисту прав споживачів у Львівській області

Адреса

79058 м. Львів, вул. Чорновола, 59
E-mail: lvuzps@i.ua
Тел./факс (032) 231-76-93, 231-83-63
В.о. начальника РІПКА Василь Степанович

   Інспекція з питань захисту прав споживачів у Львівській області є регіональним підрозділом Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів. 

   Інспекція у своїй діяльності керуються Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Мінекономрозвитку, дорученнями Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі, його першого заступника та заступника, наказами Держспоживінспекції, дорученнями Голови Держспоживінспекції, актами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування та Положенням про Інспекцію з питань захиту прав споживачів у Львівській області, нормативними актами Держспоживінспекції України.

Основними завданнями інспекції є:

  • Здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, рекламу в цій сфері та державний ринковий нагляд.
  • Узагальнення практики застосування законодавства з питань, що належать до їх компетенції
  • Участь у реалізації державної політики у сфері ринкового нагляду.
  • Здійснення у межах своєї компетенції заходів з виробництва та     розповсюдження соціальної реклами.
  • Сприяння органам місцевого самоврядування у здійсненні ними повноважень щодо захисту прав споживачів.
  • Сприяння створенню необхідних умов для навчання та набуття населенням правових знань у сфері захисту прав споживачів.
  • Надання споживачам консультацій з питань захисту їх прав.
  • Висвітлення у засобах масової інформації результатів роботи з контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, рекламу та державний ринковий нагляд.
  • Здійснення моніторингу у порядку, причин і кількості звернень споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, причин і кількості нещасних випадків та випадків заподіяння шкоди здоров'ю людей внаслідок споживання продукції (користування нею).
  • Здійснення моніторингу дій суб'єктів господарювання щодо вилучення з обігу та/або відкликання продукції, щодо якої прийнято рішення про вилучення з обігу та/або відкликання.
  • Вжиття у межах сфери своєї відповідальності відповідних заходів щодо своєчасного попередження споживачів (користувачів) про виявлену небезпеку, яку становить продукція.
  • Вжиття заходів щодо налагодження співпраці із суб'єктами господарювання стосовно запобігання чи зменшення ризиків, які становить продукція, надана цими суб'єктами господарювання на ринку.
  • Узагальнення результатів здійснення ринкового нагляду, та здійснення аналізу причини виявлених порушень, розроблення і вносення у встановленому порядку пропозицій щодо перегляду встановлених вимог, якщо вони не забезпечують належного рівня захисту суспільних інтересів.
  • Забезпечення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд.
  • Розроблення і здійснення заходів, спрямованих на підвищення ефективності своєї діяльності із здійснення ринкового нагляду.
  • Інформування органів державної влади, органи місцевого самоврядування та громадськість про результати здійснення ринкового нагляду.
  • Вжиття заходів щодо адаптації національних нормативно-правових актів у сфері ринкового нагляду до відповідних актів законодавства Європейського Союзу.
  • Здійснення інших повноважень, визначених законами України та покладених на Держспоживінспекцію Президентом України.

 

spozyvach

 

Закон України "Про захист прав споживачів"

Права споживача

 

Актуальна інформація для мешканців Жидачівщини з питань профілактики спалахів харчових отруєнь

                                                       ПАМ’ЯТКА

для операторів ринку з питань профілактики спалахів харчових отруєнь та гострих кишкових інфекційних захворювань  у закладах ресторанного господарства, кулінарних цехах супермаркетів  при здійсненні господарської діяльності, пов’язаної з виробництвом та обігом харчових продуктів: 

     1.  В асортименті закладу ресторанного господарства повинні бути включені страви та кулінарні вироби, для приготування яких у даному закладі є відповідні умови, тобто   відповідно до типу закладу (підприємства), його забезпеченістю відповідним набором виробничих приміщень, оснащенням холодильним та технологічним обладнанням. З метою недопущення групових спалахів гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь серед відвідувачів в асортименті закладу ресторанного господарства слід  обмежити приготування небезпечних в епідемічному відношенні страв у теплий період року (протягом травня-вересня): приготування заливних з м’яса, птиці, риби, холодців, паштетів, млинців та пиріжків з м’ясним та ліверним фаршем, м’ясних салатів, заправлених майонезом, салатів зі сметаною, приготування фаршированої риби та птиці, кремових кондитерських виробів, ковбас та м’ясокопченостей  домашнього виготовлення, кров’янок, паштетівок, сальтисонів тощо. Не допускати приготування небезпечних в епідемічному відношенні страв з яєць: яєчня-глазуня, соусів з добавлянням сирих яєць, кондитерських виробів, десертів з добавлянням в оздоблювальні напівфабрикати сирих яєць (сир маскарпоне). Не дозволяти реалізацію в закладах ресторанного господарства страв, кондитерських  та кулінарних виробів, які готувались у домашніх умовах.

      2. У р.VII Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 22.07.2014 р.№ 1602-VII викладені загальні гігієнічні вимоги  щодо поводження з харчовими продуктами (надалі Закон).

     З метою недопущення виробництва небезпечних в епідемічному відношенні готових страв та кулінарних виробів у закладі ресторанного господарства необхідно  дотримуватись технології  їх приготування:

      2.1 Дотримання вимог окремої обробки продовольчої сировини та готових харчових продуктів
з метою недопущення вторинного інфікування готової продукції. (п.3 ст.49 Закону). Для цього
 обробка сировини та готової продукції повинна проводитись окремо у спеціально обладнаних цехах. На невеликих підприємствах без цехового поділу допускається обробка сировини та готової продукції в одному приміщенні, але на різних виробничих столах. Для обробки повинен використовуватись  окремий виробничий інвентар (обробні дошки та ножі), промаркований за призначенням;

     2.2. Дотримання вимог дефростації м’ясних напівфабрикатів та риби, тушок птиці, субпродуктів  (п.8 ст. 49 Закону). Розморожування м’яса здійснювати поступово у дефростері (при температурі від 0 до +6 град С) або  на виробничому столі, не допускати розморожування біля плити або у воді. Розморожування риби допускається на повітрі або у холодній підсоленій воді при температурі не вище 20 град С);

       2.3. Дотримання режимів термічної обробки напівфабрикатів з рубленого м’яса, м’яса птиці та порційних кусків риби, приготування омлету (п.2 ст.51 Закону). Напівфабрикати з січеного м’яса та  м’яса птиці після попереднього обсмажування повинні проходити обов’язкове доготування в жаровій  шафі протягом 5-7 хв. при температурі  250-280 град С.  Допускається смаження напівфабрикатів у жаровій шафі без попереднього обсмажування при температурі 250-270 град протягом 20-25 хв. або ж у пароконвекторі (в режимі «пар», «жар») при температурі 180 град С протягом 30-35 хв. Ступінь готовності кулінарних виробів з м’яса, птиці визначають кухарською вилкою (органолептично безколірний  сік при проколюванні). Окрім цього, для контрою температури всередині кулінарного виробу під час його  термічної обробки  у тепловому обладнанні (пароконвектори, жарові шафи) повинні бути встановлені пристрої (термощупи) або ж повинні бути в  наявності стилетні термометри. (п.3 ст.51 Закону);

     2.4. Проведення повторної термічної обробки відвареного м’яса, птиці, субпродуктів для перших та других страв, холодців з метою запобігання вторинному забрудненню харчового продукту під час його переробки ( підпункту 2 п.2 ст.51 Закону);

      2.5.  При проведенні обробки харчових продуктів у закладі ресторанного господарства необхідно  приділяти увагу питанню санітарної обробки яєць із застосуванням миючих та сучасних дезінфікуючих  засобів: наявність відповідного місця та виділеного для цього окремого інвентарю з метою недопущення можливого забруднення напівфабрикатів та готової продукції сальмонелами (п.3 ст.49 Закону). Приготування омлетів необхідно здійснювати в жаровій шафі при температурі 180-200 град С  протягом 8-10 хв., товщина яєчної суміші на деко не повинна бути більше 3 см.

      3. Під час зберігання продовольчої сировини та харчових продуктів, в т.ч. кулінарних виробів та  готових страв, у закладі ресторанного господарства слід дотримуватись термінів реалізації продукції,  температурних умов зберігання, а також вимог товарного сусідства  при зберіганні продовольчої  сировини та харчових продуктів у складських приміщеннях та в холодильному обладнанні (п.3, п.5 ст.49 Закону).

      4.  Поступлення харчових продуктів та продовольчої сировини у заклад ресторанного господарства повинно здійснюватись за наявності  відповідних документів, що посвідчують їх безпечність та якість,  в т.ч. товаро-транспортних накладних згідно вимог ст.37 Закону.

Оператор ринку повинен дотримуватись вимог стосовно  простежуваності за принципом «крок назад» у відповідності до ст.22 Закону.

   5. Постачання продовольчої сировини та харчових продуктів у заклади ресторанного господарства необхідно здійснювати транспортними засобами, які відповідають гігієнічним вимогам (з ізотермічним (охолоджувальним) кузовом), проходять відповідну санітарну обробку та дезінфекцію. Продукти транспортуються у відповідній транспортній тарі з дотриманням вимог товарного сусідства з метою недопущення можливого забруднення харчових продуктів. (ст.44 Закону).

    6. У закладах ресторанного господарства повинні бути створені відповідні умови для дотримання  санітарно-гігієнічного режиму виробництва продукції:

      6.1. Наявність протічної холодної та гарячої води гарантованої якості у відповідності до вимог
Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною", затверджених наказом МОЗ України від 12.05.2010 р. № 400. У разі підключення закладу ресторанного господарства до власної системи водопостачання  (локальний водопровід), необхідно проводити двічі на рік (весна, осінь) профілактичне очищення та дезінфекцію вододжерела, а також ємностей (резервуарів) для запасу водопровідної води, а також у разі невідповідності якості  водопровідної води мікробіологічним нормативам  за результатами проведених лабораторних досліджень. Окрім цього, необхідно дотримуватись вимог до зон санітарної охорони вододжерела локального водопроводу з метою недопущення забруднення води вододжерела.

    6.2. З метою недопущення вторинного забруднення готової продукції на всіх стадіях їх виробництва та обігу  у закладі ресторанного господарства повинні функціонувати внутрішні мережі каналізації (підпункт 3, п.1 Закону).

      6.3. Обладнання, інвентар та посуд повинні проходити належну санітарну обробку (миття та
дезінфекція) згідно гігієнічних вимог з метою недопущення мікробного, забруднення готової продукції (підпункт 1 п.1 ст.45 Закону). У закладі повинен бути створений необхідний запас миючих та дезінфікуючих засобів, дозволених до використання МОЗ України, які слід зберігати у маркованому  посуді (підпункт  9 п.1 ст.49 Закону).

   7. Працівники закладу ресторанного господарства зобов’язані проходити профілактичні медичні огляди,  щоденний огляд на наявність гнійничкових захворювань. Не допускати до роботи для контакту з готовою  продукцією осіб з гнійничковими захворюваннями шкіри, нагноєними порізами, опіками, а також з катарами верхніх дихальних шляхів. Працівники закладу ресторанного господарства повинні повідомляти адміністрацію закладу про випадки захворювання кишковими інфекціями у них та членів їх сімей.

Працівники закладу повинні проходити навчання з гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів. Періодичність навчання встановлюється оператором ринку. (ст.48 Закону).

   8. З метою дотримання правил особистої гігієни працівниками закладу ресторанного господарства повинні бути створені відповідні умови (наявність умивальників, мила, одноразових рушників,  дезінфікуючих засобів для обробки рук, дозволених до застосування) як на робочих місцях, так  в санітарно-побутових приміщеннях. З метою недопущення інфікування харчових продуктів у процесі  виробництва, зберігання оператор ринку повинен забезпечити проведення централізованого прання санітарного одягу (п.3 ст.49 Закону).

       9. Оператор ринку повинен забезпечити проведення у закладі ресторанного господарства
дератизаційних, дезінсекційних заходів згідно укладених угод зі спеціалізованими підприємствами, а також наявність актів виконаних робіт. (п. 4 ст.49 Закону України № 1602-VII). Для боротьби з  мухами, переносниками збудників кишкових інфекцій, проводити затягування марлею або сіткою дверей та вікон у теплий період року. З метою недопущення розповсюдження тарганів необхідно зберігати харчові відходи в бачках з кришками та забезпечити якомога швидше їх видалення з  приміщень закладу харчування (підпункт 1 п.1 ст.46 Закону).

     10. З метою недопущення розмноження мух у закладі ресторанного господарства слід забезпечити  належний збір, зберігання та утилізацію твердих побутових та харчових відходів. Для вивезення відходів  повинні бути укладені відповідні угоди зі спеціалізованими підприємствами, а також обов’язкова  наявність документів, які підтверджують її дієвість (акти виконання робіт). (підпункти 2,3 п.1 ст.46 Закону).

     11. У разі реалізації кулінарної продукції за межами закладу харчування у тимчасових потужностях (літні майданчики, кіоски, палатки) необхідно дотримуватись наступних вимог згідно ст.43 Закону:

     - забезпеченість потужності холодною та гарячою протічною водою гарантованої якості у необхідній  кількості (п.5);

      - забезпеченість холодильним обладнанням, засобами контролю температурного режиму (термометри)  (п.7);

       - дотримання вимог товарного сусідства при зберіганні харчових продуктів у холодильному обладнанні (п.8);

   - наявність відповідних умов для дотримання правил особистої гігієни працівників (умивальники, мило, одноразові рушники, дез. засоби для обробки рук) (п.3);

     - наявність відповідних товаросупровідних документів (накладна, забірний лист)  з відміткою про дату  та годину закінчення технологічного процесу виробництва кулінарної продукції, терміну її реалізації, кінцевого терміну реалізації.

 
Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства 
Головного управління Держпродспоживслужби 
у Львівській області

Обережно, БАДи!!!

 До Держспоживінспекції України надходить значна кількість звернень людей похилого віку, які скаржаться на препарати придбані за рекламою, що транслюється на телебаченні та радіо.

Після ретельного вивчення викладених у зверненнях фактів необхідно зазначити, що мова йде про порушення прав споживача при укладенні договору на відстані, а не про рекламу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» договір, укладений на відстані – договір, укладений продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв’язку.

Засоби дистанційного зв’язку – телекомунікаційні мережі, поштовий зв’язок, телебачення, інформаційні мережі, зокрема, Інтернет, які можуть використовуватися для укладення договорів на відстані.

Згідно з частиною другою статті 13 цього Закону України перед укладенням договорів на відстані продавець (виконавець) повинен надати споживачеві інформацію про:

1) найменування продавця (виконавця), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії;

2) основні характеристики продукції;

3) ціну, включаючи плату за доставку, та умови оплати;

4) гарантійні зобов’язання та інші послуги, пов’язані з утриманням чи ремонтом продукції;

5) інші умови поставки або виконання договору;

6) мінімальна тривалість договору, якщо він передбачає періодичні поставки;

7) вартість телекомунікаційних послуг, якщо вона відрізняється від граничного тарифу;

8) період прийняття пропозицій;

9) порядок розірвання договору.

У разі ненадання такої інформації суб’єкт господарювання несе відповідальність згідно із статтями 15 і 23 цього Закону.

Доречно зауважити, що відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про рекламу», його дія не поширюється на відносини, пов’язані з розповсюдженням інформації, обов’язковість розміщення та оприлюднення якої визначено іншими законами України.

Наразі питання реалізації в Україні біологічно активних добавок та різноманітних приладів, яким реалізатори безпідставно приписують лікувальний ефект, є одним з пріоритетних у діяльності Держспоживінспекції України.

При просуванні на ринок вищезазначеної продукції реалізатори приписують їй надзвичайні лікувальні властивості. Як приклад, вони стверджують, що ці препарати та прилади за своїми можливостями можуть змінювати високий чи низький кров’яний тиск, знищувати віруси і бактерії,  а також лікувати хвороби опорно-рухового апарату людини, сечостатевої системи людини, онкологічні та інші захворювання, які потребують професійного лікування, тощо.

Користуючись потужним інформаційним впливом, ці товари пропонуються за ціною, що у десятки і навіть сотні разів перевищує ринкову. 

  Крім того, порушення при реалізації виявляються, як правило, в тому, що суб’єкт господарювання, всупереч вимогам статті 13 Закону України «Про захист прав споживачів», не оформлює належним чином правовідносини зі споживачем, а саме − не надає споживачеві документ, який засвідчує факт укладання договору, що надалі буде основою для виникнення взаємних прав та обов’язків, а також не надає споживачеві необхідну, достовірну, своєчасну та доступну інформацію, яка передбачена законодавством про захист прав споживачів. 

Відсутність зазначеного документа та інформації призводить до того, що територіальні органи Держспоживінспекції не в змозі ефективно виконати покладені функції щодо захисту прав споживачів та вживати відповідних заходів до таких суб’єктів господарювання.  

У зв’язку з тим, що розшук суб’єктів господарювання не належить до повноважень органів у справах захисту прав споживачів, Держспоживінспекція України та її територіальні органи у даному питанні співпрацюють з  Міністерством внутрішніх справ України та органами місцевого самоврядування.

Аналіз ситуації засвідчує нагальну необхідність продовження роботи з вирішення питання реалізації біологічно активних добавок та технічних засобів для лікування, з метою зняття пов’язаної з цим напруги у суспільстві та загрози для добробуту, здоров’я та життя громадян.


Молодь Львівщини запрошують взяти участь у конкурсі Diamond Challenge

За підтримки Міністерства Молоді та Спорту України, Благодійний фонд ICEPP вже в четверте організовує в Україні національний відбір Всесвітнього конкурсу для школярів-старшокласників Diamond Challenge for High School Entrepreneurs, заснованого в Університеті штату Делавер, США.

Мета Diamond Challenge – надати можливість молодим талантам розвивати свій підприємницький хист, сформувати комплексне розуміння фінансової діяльності та цінності грошових коштів, а також сприяти цілеспрямованій молодіжній підприємницькій діяльності.

Запрошують команди (2-4 особи) школярів загальноосвітніх шкіл 9-11 класів або студентів профільних коледжів/технікумів/училищ до 18 років до реєстрації в українському етапі конкурсу.

15.11.2019, 09:33

детально »


Львівська Аграрна палата реалізувала проект в межах конкурсу для громадських організацій

«Підвищення правової свідомості сільського населення - шлях до покращення рівня життя» - це тематичний проект, що передбачав проведення циклу круглих столів у районах Львівської області. Проект реалізувався за фінансової підтримки департаменту внутрішньої та інформаційної політики Львівської обласної державної адміністрації в межах конкурсу проектів для інститутів громадянського суспільства.

Упродовж шести місяців команда фахівців Львівської Аграрної палати, Головного територіального управління юстиції у Львівській області, департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА, а також Представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини в Західному регіоні України побували у територіальних громадах десяти районів області.

У межах проекту учасникам презентовано спеціалізовану інформаційну брошуру для власників земельних паїв Львівщини (Договори оренди землі від А до Я), яку розроблено дорадниками Аграрної палати при консультативній підтримці фахівців Головного територіального управління юстиції у Львівській області, надано роз’яснення чинного законодавства та фахові індивідуальні консультації.

15.11.2019, 09:31

детально »